Поради батькам під час війни

Надзвичайні ситуації завжди пов’язані з високим рівнем стресу та тривоги, але водночас вимагають від людей сфокусованості та зібраності. Мати від- повіді на всі питання завчасно неможливо, але до- бре знати, де ці відповіді можна знайти, щоб ство- рити безпечне середовище для себе та своїх дітей.

Дитячий фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні розробив поради щодо піклування про дитину під час війни. У цій брошурі ви знайдете вичерпну інформацію про харчування, гігієну, безпеку та психологічну підтрим- ку дитини. Бережіть себе та своїх близьких!

БЕЗПЕКА                                                                               

ГІГІЄНА                                                                                   

ЩЕПЛЕННЯ                                                                         

ДИТЯЧЕ ХАРЧУВАННЯ                                                      

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА                                         

ОСОБЛИВОСТІ ПІКЛУВАННЯ ПРО ДІТЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ                                            

БЕЗПЕКА

Зазвичай у кризових ситуаціях батьки найбільше переживають за дітей. У ваших силах підготувати дитину до різних сценаріїв і допомогти їй бути в безпеці, навіть якщо вас не буде поруч. Цей розділ містить поради про те, що потрібно покласти до дитячого«рюкзака безпеки», важливі моменти, які варто проговорити з дитиною, щоб мінімізувати додатковий стрес та мати план дій на різні випадки. Зберіть для своєї дитини рюкзак із мінімальним набором речей. Він має включати:

• фото з батьками, із написаними на звороті телефонами родичів, повною адресою, ПІБ дитини та групою крові (додатково можна нашити на одяг дитини бірку з цією інформацією або покласти в кишеню записку)
• дві пляшки води
• шоколад, печиво, хлібці, сухофрукти
• потрібні лікарські препарати, лейкопластир, антисептики, захисну маску для обличчя
• вологі та сухі серветки невеликий рушник, зубну пасту та щітку, мило
• ліхтарик
• однудві улюблені іграшки дитини (вони забезпечать мінімальний психологічний комфорт)
• комплект змінного одягу

Також у дитячий «рюкзак безпеки» можна покласти телефон, якщо дитина вміє ним користуватись, та трохи грошей.

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ, ЯКІ ПОВИННА ЗНАТИ ДИТИНА, ЯКЩО ВОНА ЗАГУБИЛАСЯ

• номери телефонів батьків

• своє ім’я та імена батьків або найближчих родичів
• свою домашню адресу або адресу найближчих родичів

Також дитина повинна знати телефони 101, 102, 103.

Проговоріть та визначте місце, де зустрінетесь, якщо раптом дитина загубиться. На випадок, якщо дитина розгубиться чи ще не може озвучити потрібну інформацію, зробіть бейдж чи бірку, на яких зазначте своє ім’я та свої контакти, ім’я дитини. Прикріпіть бірку до одягу, який дитина не загубить (до светра чи штанців, а не до рюкзака, чи куртки, яку дитина може зняти і забути). Або покладіть до кишені дитини записку з контактною інформацією.

Якщо бачите дитину без дорослих

• Переконайтеся, що дитина дійсно без супроводу. Можливо, дорослі просто кудись відійшли. Попитайте людей поруч, чи знають вони дитину.
• Запитайте в дитини, як її звати й звідки вона. Спробуйте дізнатись, коли востаннє вона бачила маму/тата чи іншого дорослого, який був із нею.
• Відведіть дитину у тепле і безпечне місце, де є інші дорослі (зала очікування вокзалу, відділення поліції, волонтерський центр). Проте неподалік від місця, де знайшли дитину, на випадок, якщо знайдуться її родичі. Не залишайте дитину на самоті.
• Зателефонуйте 102, повідомте найближче відділення поліції або зверніться до представників місцевої влади. Не забудьте передати інформацію, яку вам вдалося дізнатися про дитину.

• Під час війни використовується смертоносна техніка та зброя, навіть уламки якої становлять загрозу життю. Будьте вкрай уважними, коли пересуваєтесь пішки, їдете на велосипеді чи авто, особливо, якщо поруч ве- лися бойові дії або розірвався снаряд. Намагайтесь рухатися маршрутом, яким нещодавно вже хтось пройшов чи проїхав. Якщо ви на авто, уникайте доріг, на яких ви не бачите інших автівок. Якщо крокуєте, то тільки дорогою, на якій усе видно.
• Вибухонебезпечні предмети можуть бути розташовані як близько до вже зруйнованої техніки чи будівель, так і поруч зі снарядами, в кущах чи траві на узбіччі, бути прив’язаними до дерев і навіть навмисно сховані в іграшках, книжках чи за теле- фонами, які лежать на землі.
• Будьте обачні та уважні, не підбирайте предмети на вулиці та не наближайтесь до будь-якої військової техніки, амуніції, снарядів, їхніх уламків та осо- бливо мін і за жодних обставин не чіпайте їх.
• Міни активуються від ваги. Якщо раптом людина наступила на міну, то рухатись вже не можна. Не можна намагатися поклас- ти на неї щось важке (як часто роблять у фільмах)! Потрібно одразу кликати на допомогу та дзвонити 101.
• Якщо побачили щось підозрі- ле, залишки бойової техніки чи боєприпас, телефонуйте за номером 101 до Служби з надзвичайних ситуацій. Саме вони знешкодять небезпечний предмет та зможуть підтвердити, що тепер ця місцевість/територія є безпечною для пересування.

В умовах переміщення разом із дитиною, частої зміни помешкань, перебування у непристосованих для житла приміщеннях важливо створити для неї безпечне середовище, щоби нічого не заважало її фізичній безпеці.

• Тримайте вхідні двері та вікна зачиненими, а дитину – завжди в полі зору.
• Зберігайте скляний посуд, виделки, ножі, пляшки, важкі каструлі тощо поза доступом для дитини.
• Не ставте гаряче (їжа, вода, посуд) там, куди може дотяг- нутися дитина.
• Зберігайте ліки, хімічні речовини, косметику, цигарки й недопалки, алкоголь, пальне та технічну воду поза доступом дитини.
• Зберігайте предмети з маленькими деталями (шпильки, батарейки, маленькі магніти, ґудзики, намистини, гайки, гвинти, цвяхи, монети та навіть сухі крупи) – будь-що, чим дитина може вдавитися або засунути в ніс – поза доступом для неї.
• Закрийте доступ до розеток та електричних приладів. Переконайтесь, що в доступі біля розеток немає жод- них рідин, в тому числі води. Дроти повинні бути поза доступом для дитини.
• Не давайте дитині без нагляду гратися з будь-якими предметами та іграшками, які працюють від батарейки (пульт до телевізора, ключі від машини). Надійно закрі- піть батарейний відсік, зберігайте ці предмети в недо- ступному для дітей місці.

• Зафіксуйте міжкімнатні двері або встановіть на них стопори – на рівні, до якого дитина не зможе дотягнутися. Так дитина не вдариться і не защемить пальці.
• Якщо у вашому помешканні є сходи, зробіть їх недоступними для дитини.
• Якщо у вашому помешканні є скляні двері, дверцята чи дзеркала там, де до них може дістатися дитина, наклейте на них захисну плівку, яка не дасть уламкам розлетітися, якщо скло буде розбите.
• Подбайте, щоб у зоні досяжності дитини не було мотузок (ремінців, поясків, стрічок тощо), довших за 18 см. Обріжте шнури на шторах та гардинах або зав’яжіть їх так, щоб дитина не могла їх дістатися.
• Якщо ви використовуєте газові прилади для приготування їжі – закрийте доступ до них для дитини.

Шухляди заблокуйте.

• Встановіть м’які накладки з тканини, силікону чи інших матеріалів, які є в наявності, на гострі кути меблів.
• Якщо ви не маєте спеціального ліжечка для дитини, убезпечте її від травмування через падіння. Не залишайте дитину саму на сповивальних чи звичайних сто- лах, ліжках, диванах, стільцях та інших високих меблях навіть на мить.
• Якщо у місці вашого перебування є тварини, пам’ятайте: дитина й тварина повинні взаємодіяти тільки під вашим наглядом.
• Якщо дитина подорожує з вами в автівці, вона завжди має бути пристебнута в спеціальному кріслі, яке відповідає її віку.

ГІГІЄНА

Війна зменшує можливості доступу до базових потреб, таких як вода, тепло, їжа, засоби гігієни. Але дотримуватися правил гігієни – важливо. Поради, викладені в цьому розділі, допоможуть захистити ваше здоров’я та здоров’я вашої дитини.

Миття рук

Перше, що необхідно пам’ятати та чому слід навчити вашу дитину, – це часто мити руки з милом. Робити це треба після відвідин вбиральні, після перебування в громад- ському транспорті, дотику до поверхонь за межами дому, у тому числі до грошей, перед приготуванням та вживанням їжі, після контакту з домаш- ньою твариною, перед тим, як здійснювати будь-які процедури з догляду за собою або дитиною.На одну людину в кризові часи потрібно близько 7,5 літрів води на добу, за умови, що лю- дина здебільшого перебуває не в укритті, а у квартирі/будинку: для умивання та миття, приготу- вання їжі, пиття та миття посуду.

За умов перебування в укрит- ті, літраж зменшується залеж- но від можливостей сховища, наявності вже готової їжі для споживання: 1,5 л води для пиття та 0,5-1 л технічної води для гігієни на одну людину.

Відкрити кран, намилити доло- ні, ретельно потерти внутріш- ню і тильну сторони, змити мило і закрити кран. У громадському місці краще відкривати та закривати кран за допомогою паперового рушника.

Якщо у вас немає доступу до води та мила, скористайтеся дезінфікуючим засобом для рук, що містить принаймні 60% спирту. Втирайте його в руки не менше 20-30 секунд, доки руки не висохнуть.

Також для очищення рук мож- на використовувати спиртові або антибактеріальні вологі серветки.

Що робити, якщо немає чи обмежений доступ до мила та води

Антисептик можна зробити власноруч зі складових, що є в аптеці.

Візьміть 4 склянки етилово- го спирту (800 мл), неповну чарку перекису водню (40 мл), столову ложку гліцерину (15 мл) та півсклянки води (120 мл). Кількість можна пропор- ційно змінювати, відповідно до наявності у вас необхідних складників, ємностей та потреб.

Можна обійтися без перекису та гліцерину, вони покращують дію антисептика, але й без них він буде дієвим гігієніч- ним засобом.

Використання посуду

Стежте за тим, щоб діти не пили зі склянок або кухлів, якими користувалися інші, а користувалися своїм індивідуальним посудом, у крайньому разі — одноразовим.

Якщо ж такої можливості не- має, спільну склянку або кухоль потрібно ретельно вимити, перш ніж пити з нього. Особливо добре треба мити миючими засобами краї: їх торкаються губами, а разом зі слиною збуд- ники хвороб можуть перейти від людини до людини.

Неприпустимо пити воду з крана, торкаючись його губами!

Якщо ви не можете купити підгузки, ось декілька порад, як зробити їх своїми руками:

Як зробити підгузок із пелюшки

• Згорніть пелюшку вчетверо і покладіть вигином до себе.

• Розмістіть палець між згином, іншою рукою тримай- теся за кінчик пелюшки.
• Відсуньте її кінець, зробіть трикутник.
• Переверніть трикутник з пелюшки на зворотну сторону.
• Залишок, який не ввійшов, згорніть у два шари.
• Вийде прокладка посеред трикутника.

Великі скупчення людей, відсутність доступу до чистої води та умов для дотримання правил особистої гігієни спричиняють швидке поширення інфекційних захворювань серед дітей та до- рослих. Кожна невакцинована або не повністю вакцинована дитина зараз у небезпеці.

Такі інфекційні захворювання, як кір, краснуха, поліомієліт, дифтерія, хіб-інфекція, тубер- кульоз, кашлюк, правець, гепатит B, епідемічний паротит, можуть швидко поширюва- тись та загрожувати вашій ди- тині. В цьому розділі зібрана важлива інформація щодо щеплень як засобу збереження здоров’я і життя людини.

Як вберегти свою дитину від смертельних інфекційних хвороб?

Єдиний спосіб захиститися від цих інфекційних захворювань та запобігти розвитку небезпечних ускладнень – щеплення дітей та дорослих.

Якщо в закладі, де народилась дитина, немає вакцин, дізнайтеся, чи є вони в амбулаторіях або поліклініках, куди ви можете безпечно дістатися, і зробіть щеплення від гепатиту B та туберкульозу (БЦЖ) якомога скоріше.

Якщо ваша дитина пропустила щеплення за графіком чи не має їх взагалі, надолужте графік за першої ж можливості, враховуючи надзвичайну ситуацію в Україні. Зверніться до найближчого закладу охорони здоров’я, щоб отримати щеплення безплатно.

Якщо у вас є доступ до вакцин, що не входять до національного ка- лендаря щеплень України, за змоги зробіть щеплення якомога скоріше— це важливий захист. Наприклад, від ротавірусу (з 6 до 24 тижнів), пневмококової інфекції (з 6 тиж- нів), грипу (з 6 місяців), вітрянки.

Якщо пересуватися містом небезпечно, відкладіть вакцинацію – приїдете до медичного закладу щойно це стане безпечно.

Якщо ви з новонародженою дитиною переїхали у безпечні- ший регіон, активно шукайте, де можна вакцинуватися на новому місці, вам нададуть послугу з вакцинації.

Якщо ви виїхали за кордон, вам запропонують вакцинуватися –не відмовляйтеся та не від- кладайте таку можливість.

У більшості випадків недоношені діти (що народилися до 37 тижнів вагітності), незалежно від ваги при народженні, повинні бути щеплені в такому ж віці і за тим самим графіком вакцина- ції, що і доношені діти. Вакцинацію від гепатиту В слід почи- нати коли дитина досягне ваги у 2 кілограми або віку в 1 місяць. Починаючи з двох місяців, дитина має отримати щеплення від дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту, хіб-інфекції та інших, наприклад, пневмококу, ротавірусу та менінгококу. Інакше ми залишаємо крихіток вразливими до хвороб.

Важливо пам’ятати!

• Якщо дитина пропустила щеплення за календарем, не потрібно починати всі щеплення проти цієї інфекції з початку. Разом із лікарем складіть графік наступних щеплень.
• Якщо графік порушено, вакцинацію можна робити проти будь-якої інфекції у будь-якому порядку. Єдине правило, яким слід користуватися в цьому випадку: стежте за дотриманням інтервалів введення доз, що дозволяє досягти максимальної ефективності.
• Напередодні російського вторгнення в Україні був заре- єстрований спалах поліо — небезпечного захворювання, що може призвести до невиліковного паралічу. Упевніться, що ваша дитина отримала принаймні 2 дози вакцини ІПВ.
• У 2022 році є ризик спалаху кору. Подбайте про те, щоб у 12 місяців дитина мала першу дозу вакцини КПК (кір-краснуха-паротит).
• При травмах існує високий ризик правця, підвищується ризик заразитися гепатитом В (наприклад під час хірургіч- них втручань чи при переливанні крові). Подбайте про те, щоб дитина мала 3 дози вакцини від гепатиту та всі щеплення від правцю за календарем вакцинації.
• Просимо робити кілька щеплень одночасно — це світова практика, що дозволяє захистити дитину від кількох захворювань одразу.
• Застосування багатокомпонентних вакцин зменшує кількість уколів та надає захист від кількох інфекцій одразу.
• Немає потреби в додаткових обстеженнях (аналіз крові, сечі, імунограма) перед вакцинацією.

• Вакцинація не може ослабити імунну систему. Навпаки— це інфікування певними вірусами може ослабити імун- ну систему та опірність організму. Вакцини діють інакше. Вакцинальні віруси настільки ослаблені, що не можуть вплинути на імунітет. Тож перевантажити імунну систему вакцинація не здатна. При інфекційному захворюванні навантаження на імунітет є в кількасот разів вищим, ніж при вакцинації. Навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, буде задіяно лише 0,1% імунної системи.

COVID-19

Пам’ятайте, що дорослим також треба робити вакцина- цію, в тому числі від COVID-19. Потурбуйтесь про те, щоб вберегти себе від хвороб, яких можна уникнути, зробив- ши щеплення. Якщо ви чи ваші близькі не маєте повного курсу вакцинації від COVID-19, будь ласка, зверніться до найближчого закладу охорони здоров’я чи медичних бри- гад з проханням зробити щеплення.

Зважайте, що після щеплення можуть виникнути такі ре- акції, як підвищення температури чи біль у м’язах. Це нормально. Але потрібно враховувати, що після вакцинації вам потрібно буде 2-3 дні поберегти себе: дати собі від- починок та уникати великих скупчень людей.

ДИТЯЧЕ ХАРЧУВАННЯ

Збалансовано харчуватись для дитини вкрай необхідно — від цього залежить не тільки самопочуття, а й імунітет малюка. Звіс- но, в умовах війни доступ до різноманіття продуктів може бути обмеженим, проте ви можете забезпечити дитину усім базово необхідним. Цей розділ допоможе вам організувати харчування та запаси їжі більш ефективно.

Вода

Насамперед важливо зазда- легідь подбати про наявність чистої питної води для себе та дитини. Завчасно створіть запас питної та технічної води.

Зберігати питну воду потрібно в закритих ємностях. У відкритих ємностях вода може зберігатися недовго, в ній можуть розвива- тися бактерії та хвороботворні мікроорганізми. Якщо вода дов- го стоїть, її треба продезинфі- кувати. За потреби, зробіть по- значки «Вода для пиття», «Вода для технічних потреб», «Вода для господарських потреб». Як правило, роблять 2–3-добовий запас.

Також можна використовувати питну воду з бюветів, колодязів, шахтних криниць. Але для пит- тя та приготування їжі таку воду потрібно кип’ятити протягом щонайменше 10 хвилин від мо- менту закипання. Це ефектив- ний метод знезараження води.

Воду з відкритих водойм мож- на використовувати лише для технічних цілей. Не споживайте воду з неперевірених джерел, це може призвести до хвороб.

1. Процідити. Пролийте воду через шматок чистої тканини або марлі — залишки мулу чи бруду лишаться на ній.
2. Наситити воду киснем. У побутових умовах швидко трусіть ємність з водою впродовж 5 хвилин, а потім залиште відстоятися ще на півгодини аби осад лишився на дні.
3. Відстоювати воду. За добу 50% шкідливих бактерій у воді гине, а частина осідає на дно. Ємність для води має закри- ватися та мати широку горловину. Чим довше зберігаєте воду у безпечному місці — тим менше шкідливих елементів у ній лишається.
4. Змайструвати фільтр. Воду можна пропустити через пористе середовище (наприклад, пісок або гравій). Вдома можна змайструвати фільтр з глиняної, металевої або пластикової ємності. Конструкція має мати кілька шарів під воду, сам фільтр та виведення води згори або знизу. Відфільтрована вода має також відстоятися впродовж 48 годин аби рештки шкідливих бактерій осіли чи зникли. В якості фільтру можна використовувати також вугілля — древесне або активоване. Елементи фільтру необхідно регулярно чистити та заміняти.
5. Дезінфікувати воду. Зберігання, відстоювання та фільтра- ція води зменшує вміст шкідливих бактерій, однак не га- рантують безпеки для пиття. Дезінфікувати воду можна кип’яттіням упродовж мінімум 5 хвилин. Аби зберегти кра- щий смак води — її варто активно помішувати. Кип’ячену воду також варто зберігати в чистих закритих ємностях.

Підготуйте продукти, готові до вживання після простої кулінар- ної обробки, ті, які не потребують термічної обробки, та ті, які можуть зберігатися деякий час без холодильника. Особливо ретельно перевіряйте термін придатності харчових продуктів та напоїв. Не вживайте протерміновані продукти.

Подбайте про необхідний мінімальний запас продуктів та напоїв на екстрений випадок:

• хлібці, печиво, сухарі;

• консервовані продукти, зокре- ма м’ясні, рибні та овочеві, після відкриття при кімнатній тем- пературі вони зберігаються не довше ніж 2 години;
• горіхи, насіння, сухофрукти, халва, шоколад, енергетичні батончики;
• яблука, банани та інші продукти, що не вимагають термічної об- робки;
• сіль та інші спеції;
• цукор;
• жири – сало, рослинні олії;
• в пригоді можуть стати продук- ти та страви для екстремального туризму та спортивного харчу- вання, зокрема готові сухі супи та другі страви, спортивні протеїно- ві суміші.

В раціоні людини обов’яз- ково мають бути овочі – це запорука правильної роботи організму. Не виключайте їх з раціону дитини.

Для маленьких дітей реко- мендуємо запастися зер- новими продуктами швид- кого приготування, готовим харчуванням: пюре з м’я- сом, з рибою, овочеві.

Якщо дитина перебуває на грудному вигодову- вання, продовжуйте його. Материнське молоко містить усі необхідні ре- човини для дитини та забезпечує повноцінний захист її здоров’я.

Війна — стрес не тільки для дорослих, які все розуміють, а й для дітей. Відчуття небезпеки, тривога, порушення звичного стану речей, постійні зміни та переміщення — все це може злякати ди- тину, збити її з пантелику і викликати дискомфорт. Головне, що слід пам’ятати, — якщо батьки поруч і всі здорові, то ви зможете забезпечити психологічний комфорт дитини. В цьому розділі зі- брано поради про психологічну підтримку дитини.

Обіймайте, пояснюйте, відволікайте — це основні способи. Пам’ятайте про головне правило: спокійні батьки — спокійні діти:

• Не забувайте піклуватися про себе: сон, їжа та спілкування – важливі.

• Обговоріть із дітьми план дій, щоб вони знали що ро- бити, коли буде сирена і тре- ба буде йти в безпечне місце. Напрацюйте кілька сценарі- їв, щоб дитина знала, що ро- бити в різних випадках.
• Якщо ви розплакалися при дитині, не треба казати, що мамі чи тату просто по- трапило щось в око. Треба пояснити свою поведінку відповідно до віку дитини. Розповісти: «Я сумую, я за- смучена. Мамі зараз треба трошки посумувати. Якщо хочеш – пожалій мене. Якщо ні – піди пограйся». Треба, щоб дитина розуміла, що і в мами, і в тата емоції теж бувають різні, і що це – нор- мально.

• Продовжуйте оточувати дитину любов’ю і турботою.

• Маленькі діти почуваються захищеними та відчувають батьківську любов через так- тильний контакт, коли ви ла- гідно обіймаєте їх, читаєте разом, притискаєте до себе або заколисуєте їх перед сном.
• Збережіть розпорядок дня, наскільки це можливо.
• Якщо дитина не слухається, пам’ятайте про те, що таким способом вона намагається виражати ті почуття, які не може висловити, і спробуйте стримати своє роздратування.
• Не забувайте також піклува- тись про власне фізичне та психічне здоров’я. Ви не мо- жете допомогти своїм дітям, якщо самі погано почуваєтеся.

У стані стресу дуже важко бути уважними до потреб дитини, тому намагайтеся зберегти максимально можливу рівновагу, аби під- тримати дитину. Ось кілька порад для батьків:

• Думайте про майбутнє, не про минуле. Мрійте, плануй- те, обговорюйте зі значущими людьми, що ви зробите найпершим після встановлення миру. Такі роздуми та розмови наснажують і стабілізують.
• Позбудьтеся почуття провини. Не звинувачуйте себе у тому, що сталося, або у тому, що ви щось зробили не так. Ви зробили все, що могли на той момент. Крапка.

• Просіть про допомогу. Якщо ви потребуєте допомоги або підтримки – попросіть про неї. Звертатися по допо- могу – не соромно.
• Говоріть про свої емоції. Спілкуйтеся зі значущими для вас людьми, говоріть про свої емоції та переживання. Те- лефонуйте рідним. Просте «Як ти?» здатне наснажити і вас, і того, кому ви телефонуєте.
• Якщо відчуваєте потребу – зателефонуйте на «гарячу лінію» підтримки, поспілкуйтеся з професіоналами, аби максимально забезпечити свою емоційну стабільність у цей непростий час.

Телефони «гарячої лінії» підтримки від Української мережі за права дитини та ЮНІСЕФ:

Щодня з 8:00 до 22:00

Київстар

+380675679845

+380969905450

      Lifecell

+380636614252

+380633994592

      Vodafonе

+380953271521

В умовах війни та екстрених ситуацій, сім’ї з дитиною з інвалідністю потребують більше ресурсів — як матеріальних, так і психологічних. В цьому розділі зібрані важливі аспекти підготовки до надзвичайної ситуації.

До тривожної валізки, окрім базових речей, для дитини з інвалідністю має додатися низка інших речей:

• Стратегічна аптечка на 3-4 тижні з найбільш необхідними ліками, особливо якщо стан здоров’я вимагає їх регуляр- ного вживання.
• Спеціальне харчування для дитини, якщо вона має певні особливості харчової поведінки (суміші, пюре тощо) з запасом.
• Засоби гігієни для дітей, які мають труднощі з туалетом: памперси, одноразові пелюш- ки, засоби від пролежнів та зопрілости.
• Спеціальне обладнання. Якщо є потреба і можливість, під час евакуації варто взяти спеціальні ліжка, ноші, колісні крісла тощо.

• Збудувати халабуду з ковдр і подушок у куті будинку чи квартири, де стіна є несучою, і періодично привча- ти дитину накриватися та перебувати там по кілька (десятків) хвилин там. Якщо буде надзвичайна ситуа- ція, то потрібно сховатися у таке мініукриття.
• Користуватися навушниками для сенсорно чутливих дітей або привчити дитину до них, якщо цього ще не відбулося.
• Зберігати спокій. Діти з розладами аутистичного спектра дуже сильно реагують на настрій, поведінку, слова батьків. Вони все віддзеркалюють. Тому най- важливіше – самим бути спокійними, впевненими, не панікувати та не проявляти жодних надмірних емоцій. Ви маєте бути такими, як завжди.
• Дотримуватися режиму дня. Рутина – дуже важлива! Коли немає потреби йти в укриття – готуйте їжу, при- бирайте, читайте книжки – робіть все, що ви робите кожного дня.