Конспект заняття з патріотичного виховання «Українці ми маленькі» (старша група)
Конспект заняття з патріотичного виховання
«Українці ми маленькі»
(старша група)
Мета: розширювати та поглиблювати знання дітей про нашу Батьківщину – Україну, державні та народні символи країни, удосконалювати знання про використання рушників у побуті, вчити описувати узори та малюнки на рушниках; ознайомити дітей з народним символом — вербою, закріплювати знання про калину, її значення, закріплювати знання про віночок як символ України; українські страви; розвивати мову, мислення, увагу, естетичні почуття, розвивати патріотичні почуття, виховувати почуття любові і гордості за неї, бажання берегти народні звичаї та традиції; виховувати любов до українського народу, залучати дітей до створення напівоб’ємних зображень (рельєфів) на картоні; удосконалювати вміння використовувати прийомів розкачування, сплющування, заокруглення, наліплювання;
Обладнання: віночок, калина, верба, рушники, ложка, мнемо таблиця «Ураїна-рідний край», Д/г «Прапор України», «Склади віночок», «Що означає стрічечка?», картинки до легенди «Про калину», лялька українка Оксанка, заготовка на картоні, пластилін, магнітофон , рушники, обруч зі стрічками.
Хід заняття
Вихователь:
Діти, до нас сьогодні завітали гості. Привітаймося.
Діти. Доброго ранку
Доброго ранку, ліси і поля, Доброго ранку, планета Земля! Щастя й здоров'я всім людям бажаємо. Зранку в дитячий садок поспішаємо.
Вихователь
Діти, сьогодні ми з лялькою Оксанкою вирушаємо у цікаву, незвичайну мандрівку, в якій ми пізнаємо багато нового та закріпимо те, що знаємо про нашу Україну
-Ви готові відправитися у подорож?
Згадаємо наш девіз:
Ми малі та всі ми друзі
Ми-одна родина
А найбільша наша мати – рідна Україна
Вихователь: Різні в світі є країни, Різні люди є у світі, різні гори й полонини, різні трави, різні квіти, є з усіх одна країна, найрідніша Батьківщина.
А чи знаєте ви, діти, що таке Батьківщина?(відповіді дітей)
Вірш(читає дитина)
Що таке Батьківщина?
За віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата
Під тополями хата.
Вихователь: Діти, а як називається наша країна?
Діти: Наша країна – це Україна.
Діти, а як називається серденько нашої України?
-Так, це наша столиця-місто Київ. Вихователь: Так, Україна – це наша земля, рідний край, це гори… (продовжують діти.)
-А в якому місті ми живемо? З якими містами наше місто товаришує?
Прислів’я про Україну
Перша наша зупинка «Державні символи»
Кожна країна має свої державні символи.
-Назвіть державні символи (Прапор, Герб та Гімн) (вихователь виставляє плакати українського Прапору та Герба.) Наш герб – тризуб. Що можна прочитати на ньому? (відповіді дітей)
Прапор – це державний символ.
— Чому наш прапор жовто-блакитний? Хто знає, що означає синій колір?
Це колір - неба, води, миру. А жовтий? Так, це колір хліба, життя.
Д/гра «Склади Прапор України»
А ось і зупинка «Чудовий віночок»
-Всього в українському віночку 12 квіточок і кожна – лікар, оберіг.
-Плести віночки - то ціла наука. Наші прабабусі знали різні секрети, як плести і коли, як зберігати квіти у віночках.
- Тепер віночки рідко плетуть із живих квітів, добирають їх зі штучних. Але й до цих віночків треба ставитися з повагою. Дівчаток завжди по віночку впізнавали : хто вміє віночок вити - той вміє життя любити. Який віночок, такий голосок.
Д/гра «Склади віночок»
Д/г «Що означає стрічечка?»
-Ось, який гарний в нас віночок, та і у нашій ляльки Оксанки.
А наступна наша зупинка «І на тім рушникові»
-Важливе місце в житті українського народу займає рушник. Не було жодної хати без вишитого рушника. Ним прикрашали стіни, вкривали хліб, витирали руки. Хліб- сіль на вишиваному рушнику – ознака гостинності українського народу. Без рушника не святкували ні народження дитини, ні весілля. Коли син вирушав у дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха. А дочок навчали вишивати рушники ще з малечку.
У народі говорили «Хата без рушників – як родина без дітей»
За давнім українським звичаєм у хатах збирались майстрині, де вони ткали, вишивали, а під час роботи співали пісні.
- Діти, вишиті рушники створюють затишок, зміцнюють родину.
- А які ви, діти, бачите кольори на рушниках?
- Діти, багато рушників вишиті двома кольорами: червоним і чорним.
Чорний – це колір родючої землі, багатства, урочистості. Червоний – це колір щастя, добробуту, кохання. Ним найчастіше вишивали дитячий, юнацький , весільний одяг. Червоними нитками вишивали рушник до весільного обряду, яким користувались в побуті і після весілля.
На найдавніших вишивках є геометричні узори – лінії, коло, хрести, ромби, які символізують сонце, зорі, землю, воду.
- Діти, а де вам траплялось бачити такі узори?
- Так, на писанках.
Наступна зупинка, яку ми зробимо, буде називатися «Без верби й калини – нема України»
Чому вона так називається, ви зрозумієте зараз. Про вербу, скромну нашу вербу написано в народі не мало. Чим заслужило шану це дерево? Український звичай – висаджувати вербу на городі та біля ставків. Вона оберігає джерельця та річки від замулювання. У народі кажуть. «Там, де живе верба, - жили й річки».
З верби робили ясла для худоби, плели кошики. Гілкою верби вітають зі святом вербної неділі. Ось скільки цікавого пов’язано з вербою – символом України.
Вихователь: Ви мабуть зголодніли? Пропоную вам скуштувати українські страви.
Д/гра «Ложку передай, страви називай»
Повторення вірша «Україна-рідний край» за мнемо таблицею
Україна - рідний край
Рідне поле, зелен гай
Рідне місто і рідна хата
Рідне небо і рідна мати
А зараз послухайте загадку. У віночку зеленолистім, у червоному намисті видивляється у воду ,на свою хорошу вроду. Так, це – калина.
-І наступна наша зупинка «Не ламай калину!»
Пригадаймо вірш про калину(пальчикова гімнастика)
У калини квіточки ніжно білі зірочки
У калини ягідки – червоненькі крапельки
У калини зернятка - то маленькі серденька
Діти, а чи знаєте ви, чому кущ назвали калиною?
Калинка – ім’я української дівчинки.
Легенда (розповідь дітей за картинками) .
Одного разу ішла дівчинка повз городи, луги, і натрапила на криницю. Задивилася Калинонька на свою красу, замилувалася. А з криниці – голос: «Не дивись довго у воду, калиною станеш». Не послухалася дівчина та й зачерпнула води…І перетворилася на калину – прекрасний кущ. Зашуміла листям, потягнулася своїми гілочками до людей, до сонця, до хмар, до вітру: «Поверніть мені дівочу красу», але ніхто її слухати не хотів. Минав час. Пролітав мимо журавель, задивився на калину – сумну та самотню – накинув на неї чарівне намисто і стала вона ще кращою. Так і стоїть вона до цього часу гарним кущиком – калиною.
Фізхвилинка
Ми мандруєм, ми мандруєм,
Україною крокуєм.
Ось побачили Карпати,
Як вершину нам дістати?
Заглядаємо в озерця,
Не торкнутися нам дна!
Так ми довго-довго йшли,
І до групи знов прийшли!
Вихователь: Бачу, як горять веселими вогниками ваші оченята, як сяє усмішка на вустах. На згадку про наші щасливі хвилини пропоную вам відобразити калину.
Художня майстерня «Моя рідна Україна»
А працювати будемо в техніці – пластиліновий живопис.
-Сідайте за столи. Зверніть увагу. Спочатку зробимо гарні червоні ягоди, відщипуємо невеликий шматочок пластилін червоного кольору, зкатуємо ягідку та притискаємо до грона їх у вас декілька, потім створюємо листочки, відщипуємо пластилін зеленого кольору, формуємо форму листочка, притискаємо до основи на невеликому шматочку пластиліну наші листочки.
Самостійна робота дітей під музичний супровід.
Ми в соцмережі Facebook
